П’янству бій! | липня 13, 2007
Значить ще одна напів реальна історія.
Прийшов чувак до дому після “карпаратіву”, бухий в доску, зато в костюмі. Значить сил роздітися і роззутися не було і в такому стані завалився в ліжко.
Потім трохи проснувся і подумав, що треба зняти хоч мешти, почав перекочуватися до краю ліжка ну і звісно звалився. Оскільки зняті мешти вже не були його метою, а повернутися на ліжко не було сил, заснув на підлозі.
В процесі відпочинку він кілька разів перекочувався, внаслідок чого опинився під ліжком. З ранку коли очуняв, відчув, що лежить в темноті і на чомусь твердому. Підняв руку, а там дошки, а він лежить в костюмі.
Після того чувак більше не бухає 
липня 13, 2007 at 11:29
Є схожа історія про епілектика, який боявся, що його заживо поховають. Була гроза і вони заночували у моряцькій хатинці. А там люльки (ліжка) – під стелею – та сама історія.
липня 13, 2007 at 11:30
В гробе подумал штирлиц.
липня 13, 2007 at 11:32
нерви залізні в музчіни того
липня 13, 2007 at 11:37
мдя… жорстоко… прям як в Едгара По:)… сам придумав?
липня 13, 2007 at 11:51
Ну та ладно настрахав. Бухати можливо і не треба, але вміти випивати це велика сила.
липня 13, 2007 at 11:52
Часом бува ти коли дивишся в дзеркало його не бачиш?
))))