День Бабака — одна з найпопулярніших традицій США, пов’язана з днем 2 лютого.

Згідно з прикметою, якщо 2 лютого погода була ясною і сонячною, друга половина зими буде холодною.

Цього дня освячені в церкві свічки роздавали людям, щоби ті захищалися від зими (до речі, християни східного обряду того ж календарного дня, але за старим стилем, тобто на Стрітення — теж святять свічки).

Німецькі поселенці, які в XVIII ст. оселилися в Панксатоні (містечку на заході Пенсильванії), привезли з собою традицію святкування Дня свічок. Але в Панксатоні головною діючою особою свята став бабак.

Перша згадка про День Бабака датована 1841 роком.

Суть традиції полягає у спостереженні за поведінкою бабака. Цього дня він прокидається від зимової сплячки і вилізає з нори. Якщо бабак бачить свою тінь, він лізе спати назад до нори, отже, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори, отже, йде рання весна.

Згідно із статистикою передбачення Філа неправильні. Понад 100 років, з 1886, свідки записують, чи побачив Філ свою тінь, але прогноз Філа збувся лише в 39 % випадків.

Офіційним святом День Бабака став 1886. Бабаку дали ім’я «Великий Філ — провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків». А місто Панксатоні назвали «Світовим центром погоди». Щороку зранку 2 лютого в Панксатоні збираються тисячі глядачів і чекають, яку погоду провістить Філ цього разу. Рівно о 7:25 Філа витягають із нори, і він робить свій прогноз.