От щось згадалася одна історія з життя 
Є в мене один знайомий, друг дитинства, купив він собі пневматичну гвинтівку, нічо така, пристріляна, з 10 метрів попав в гладіолус з першого разу А коли до неї ще оптику прикрутити, на метрів 40 стає дуже точною. Так от той мій знайомий (живадьор) побачив, що на сусідському будинку на гілках хитаєтсья ворона (ну так її називають, грак чи як там точно), швиденько за ствол, вибрав позицію для стрільби і бабах, попав вороні в голову, відповідно бідна тваринка зразу окочурилася і впала з верхніх гілок до низу на подвір`я сусіда, який в той час проходив недалеко. З криками “Оля (дружина його)!!!!!!! Тут ворона впала з дерева і розбира голову на кров” він почав дивитися по деревах, а чого то ворони почали падати… тут підходить “снайпер” і каже “Вуйку, а шо… то може той пташиний грип!”. Хлоп зблід, бо ворону руками рухав. Пульою влітає до хати, вискакує з вимитими руками, закутаний шаликом, і рукавицях, в гумових чоботах з лопатою. Підбирає жертву і несе її на кінець городу, де викопує яму з метер глибиною, поливає бідну пташку бензином і підпалює, спалює шарфік і рукавиці, після того загортає то все і ставить якусь мітку. ПРОТИРАЄ ГОРІЛКОЮ ЛОПАТУ!!! Після того полетів до поліклініки, де йому сказали, що ворона, навіть якщо і поражена пташиним грипом, при падінні з дерева не буде мати “розбиту на кров” голову. Хлоп трохи заспокоївся, правда зараз має напружені стосунки з сусідом
Не знаю чого то згадалося чесно, але історія абсолютно правдива. Шкода того вуйка Івана, він настільки добродушний і легковірний, а ще птічку жалко 
травня 23, 2007 at 14:21
травня 23, 2007 at 14:22
nice
))
травня 23, 2007 at 14:22
А мені і тебе щкода (шо таких друзів маєш) і твого друга-імбіцила. Так недовго і до того, що він по людях стріляти почне…
травня 23, 2007 at 14:22
lol )))
старого розвели як пачку юпі
травня 23, 2007 at 14:30
None comments. ))))
травня 23, 2007 at 14:32
класна історія =)
травня 23, 2007 at 14:40
знав шо спека спричиняється до різних глюків, але шоби до таких…
… жартую)))
самому колись було птічьку жалку, яку з рогатки підстрелили, правда, тоді ще про пташиний грип не чули і історія закінчилась без такого феєричного поховання
травня 23, 2007 at 14:41
Давно хотів сказати.
Ой нє харашо.
Шо за баг?!
>> Травень 23rd, 2007 at 14:30
Має бути Травень 23rd, 2007 at 15:30
НЄ ХАРАШО!!!
травня 23, 2007 at 14:49
Передрук матеріалів і републікація RSS-смуги можливі лише за згоди автора за великі і дуже великі гроші відповідно )
травня 23, 2007 at 15:03
долбоеб твой приятель
пусть себе в анус ствол засунет оптикой вперед…
травня 23, 2007 at 16:14
зато кремировали с почётом!
)))
травня 23, 2007 at 16:31
Птічку жалко
Мені завжди подпбався галицький гумор.
травня 25, 2007 at 08:54
noone, давно уже пора по людях починати:)))
а снайпєру – ріспект. з воздушки за 40 метрів в шось взагалі поцілити не так вже й легко.
хароша ружбайка має бути.
а слабонєрвним і пацифістам – дивитися шрек-3 і пити КОМПОТ